Нарешті в мене появився вільний час і  я приїхав на Закарпаття. Цей день вирішую розпочати з рибалки намікро-річці Ільничка, яка протікає через село Ільниця. За площею і населенням Ільниця повинна було мінімум селищем міського типу, а то і взагалі містом. Років 15 тому річка була набагато більша і глибша, а зараз просто маленький струмок. Ловлю розпочинаю з саморобної мікро-коливалки і зразу отримую покльовку. Голавлик на лодоню вистрибнув з води і зійшов.

До мене підійшов колишній сусід дядя Вася Причина і повідомив мене, що я браконьєр. Мовляв річка знаходиться на території заповідника і потрібно купувати квиток на ловлю риби. Питаю його, «якщо річка в заповіднику, чому кидаєте сміття в воду?», на що він сказав, що то такі люди, хоча він сам накидав в річку бур’яни та сухі квіти.

Продовжую ловлю і першим «трофеєм» на річках Закарпаття став електрокабель.

 

Клень більше не хотів атакувати коливалку, тому я поставив воблер «страйк про бебі про», якого місцева риба дуже «любить». Купив собі цей воблер в 5-ти різних кольорах і зараз побачимо, як це оцінить закарпатський клювак. Практично зразу ловлю першу рибку в цьому сезоні на Закарпатті.

 

«Чиста» річка, яка за словами дяді Васі знаходиться в заповіднику.

 

Йду вздовж берегом і милуюся красою природи Закарпаття. В річку Ільничку впадає річка Ялове.

Наступний голавлик захотів «посмакувати» моїм воблером.

 

А це вже можна сказати «трофей» для даної річки.

 

 

Деколи приходилося проходити ділянки річки по прохолодній воді, бо берега в колючках і не хочеться подерти ноги.

 

Річка Ільничка впадає річку Іршавка.

 

Загалом по річці Ільничка я пройшов 4-5 кілометрів, піймав 10 маленьких голавликів. Вся риба була зловлена на воблер «бебі про», колір ролі не грав. А ось рідж 35 та вертушки клень взагалі не хотів атакувати. Також більше не було і покльовок і на коливалки.