Чим ближче до липня – тим гірше клює риба, але поки є вільний час – треба відпочивати. І рибалка для мене найкращий відпочинок на Волині. Отже знову їду ловити окуня насекретну водойму з човна, на воду попав в 18.00 год. Рибалку вирішив розпочати з воблера пунтон 21 черфул який мені дуже похожий на маленьку тюльку. Окунь зразу звернув увагу на мій воблер і спочатку були просто слабенькі ударчики по приманці, але через декілька закидів окунь таки зачепився краєм губи за трійник приманки, правда в човні відчепився.

На цей воблер заробив ще один удар і тишина. Ставлю ветрушку меппс аглія лонг №1 якана минулій рибалці виманила найбільше «хвостів» і ловлю нею 2 полосатих. Більше покльовок окуня на вертушку не було, хоча я приділив їй багато риболовного часу.

Заплив на човні на мілину і проводити вертушку не було можливо – трава чіплялася за приманку зразу після приводнення. Ставлю провірений часом мідж страйк про і окуні зразузвертають свою увагу на нього. Правда попадаються якісь окунці-альбіноси.

Як тільки окунці перестають клювати на мідника, ставлю ріджика 35 і покльовки знову відновлюються.

Сьогодні на ріджика окунь клює краще як на мідника, але і ця приманка надоїдає окуню. А тут ще на поверхні води бачу окуневі котли. Заряджаю арчбек страйк про (копію ріджа 35) і знову окунь дуже слабо відгукується на мої приманки.

Якісь незрозумілі окуневі котли – бачу як окунь «чавкає» по поверхні води але на поппери взагалі не реагує. Ловлю ще окунця на мою саморобну мікроколивалку і на цьому рибалку завершую.

Чим ближче до середини літа – тим гірше і дрібніша риба клює. Але це не означає – що треба сидіти дома за комп’ютером чи дивитися телевізор. Ліс, річка, озеро – це справжній літній активний відпочинок, який запам’ятається на довгий час.