Після обіду в мене появився вільний час і я вирішив провести його на рибалці. До водойми приїхав в 17 годин, накачав човна і на пошуки полосатого. Практично з першого «якоря» ловлю окуня на оранжевий твістер, риба взяла приманку впевнено і шансів зійти в неї не було.

На воді вітер поступово збільшувався і ловити на легкі ультралайтові приманки було незручно. Покльовок риби практично немає, міняю місця та приманки і на провірений білий віброхвіст релакс ловлю 2 окуня.

Гарна приманка і окунь любить її на цій водоймі, але під вечір я її відстрелив. Волосінь не витримала навантажень, а я забув перев’язати вузол – в підсумку мінус вона приманка. На водойму приїхав з колегою Юрою, ми було на 2-х човнах і обоє впиралися в силікон. Тут Юра каже: «Попробую вертушку», і за деякий час після декількох пустих покльовок витягує окуня. Згадую про вертушку блю фокс №2 яку взяв в Міши на тестування і з першого закиду ловлю окуня.

Чомусь сьогодні на одну приманку вдавалося отримати не більше 3-х покльовок окуня. Ставлю перевірену часом ветрушку меппс аглія лонг №1 і з одного якоря ловлю з полосатих.

Ось уже починає заходити сонце за горизонт, а активності риби на поверхні води не видно. Добре хоч вітер зменшився і хвилі води «не залітають» в човен. Мої саморобні коливалки працюють не тільки по кленю. Окуню вони також подобаються і ловити рибу на власноруч виготовленні спінінгові приманки дуже приємно.

Вже коли випливав на берег, вирішив робити декілька закидів воблерами косадакою іон та черфулом пунтон 21. Окунь відреагував тільки на іон.

Ось така трудова в мене сьогодні вийшла рибалка. Вдалося піймати більше 10 окунів, розловити вертушку блю фокс, яка в Міши лежала в коробці більше 2-х років і риба на неї взагалі не хотіла клювати.