Вітаю з Днем Святого Валентина! Нехай Святий Валентин подарує кохання на все життя, якщо ще не подарував.

 

Поступила пропозиція поїхати на ставок в селі Рачин половити карася з льоду на мотиля. На водойму ми приїхали о 7.30 годині і я зразу засвердлив 10 лунок і поставив 5 своїх балалайок. Поки проміряв глибину вудкою, на голу мормишку клюнув окунець 3 грами.

Сонце дуже гарно зійшло і я в очікуванні покльовок карася.

 

 

Просидів в очікуванні 30 хвилин і вирішив обловити вільні лунки однією з балалайок. В підсумку за 20 хвилин я піймав ще 7 мікро-окунців. А колега який ловив недалеко від мене піймав ратана на мормишку з мотилем.

 

3 роки тому ротан тут дуже гарно клював на мормишки з черв’яком, печінкою, мотилем, салом і навіть кусочками лікарської ковбаси. На лікарську ковбасу сам особисто ловив ратана, але нажаль не можу знайти фотографію. Сьогодні піймати ротана в Рачиніпроблематично та і якщо попадаються на мормишку, то дуже дрібний.

Замітив лебедя на льоді, цікаво як він тут живе, коли немає відкритої води і де він ночує?

 

Колега вирішив покормити лебедя хлібом, пташка не злякалася і підійшла до Міши дуже близько)

 

Поки ми гралися з лебедем Юра піймав 2 карасі кожен з яким мав 300-400 грам. Правду кажуть, що вовка ноги кормлять, він багато лунок насвердлив, поки знайшов таких карасів.

 

Карась практично ні в кого не клює, а Юрка бігає по ставку в пошуках риби. Коли він засвердлився від мене на відстані 10 метрів, за декілька хвилин в нього була покльовка. Він підбіг до вудки, підсік і крикнув «Багра». Тільки я до нього підбіг, на льоді вже лежав карась-красень, як потім з’ясувалося – вага показала 725 грам.

 

Я сам вже насвердлив багато лунок, але першого карася піймав тільки в 15 годині.

 

Це просто жах, давно в мене не було такого паршивого дня по кльову на зимовій рибалці. Як не як цілий день на льоді. За декілька хвилин ловлю ще одного карася і все. Більше покльовок в мене не було і бажання шукати рибу також. В 17 годин ми зібрали снасті і вирушили додому.

Лід так тріщав, що спочатку було дуже страшно по ньому ходити. Коли зібралися 2-х біля ящика, лід так тріснув під ногами, що я думав, що провалюся. Кожний крок на чистому льоді під ногою робилася тріщина, було справді страшно, але на щастя ніхто не провалився.