Давно не був на ставку в селі Терешківці і сьогодні після обіду вирішив провідати цю водойму. Перше, що мене здивувало – низький рівень води.

За словами знайомих – замулилися джерела і деякі з моїх улюблених місць для ловлі окуня на ставку були практично без води. Для початку ловлю 3 матросика на вертушки меппс аглія лонг № 00 золотого та мідного кольорів. Була сонячна погода і на срібний колір пелюстки окунь не звертав увагу. Далі пішли експерименти з приманками, але мої саморобні коливалки, маленькі твістери та воблери окунь проігнорував. Надоїло мені з кожної другої проводки знімати водорості з трійника приманки і я перейшов на дамбу.

Для початку почав ловити лимонним твістерком, але за 30 хвилин жодного тичка риби. Грозові хмари затягнули небо. Думав вже збиратися додому, але ще вирішив декілька разів закинути вертушку з срібною пелюсткою. Дав вертушці опуститися на дно і тільки «завів» блешню як почув удар в руку і риба трохи змотала волосіні з котушки. По ривках риби відчуваю, що це не стандартні терешківські матросики. Прийшлося спуститися до води з високого берега і за мить я побачив красивого і великого окуня, який в мене дуже рідко клює на цьому ставку.

Приємно ловити таких красенів від 200 грам. Ще вговорив одного матросика і почався дуже сильний вітер. Рибки почали збирати снасті та і чесно кажучи ловити при такому вітрі ультралайтовими приманками дуже незручно. Оскільки від вітру на ставку не було де сховатися – на цьому рибалку завершив.

11 травня поїхав на рови в селі Холонів, оскільки в річці знову практично немає води. Риба цікавилася тільки вертушкою меппс аглія лонг №1 (срібло). На цю приманку був один удар та вдалося піймати 2 щучки по 400 грам.

Ось така в мене була спінінгова рибалка на травневі вихідні.