Мормишки для окуня.

Зимою окуня можна ловити на різні мормишки як з наживкою, так і без неї. Коли ловимо окуня без наживки, гачок треба «прикрасити» шерстяною ниткою, кембриком, бісером. Також хороші результати показує поєднання з мормишки і гачка, 2-х мормишок, мормишки і блешні.

Ловля на дві мормишки являє собою дві (різні по величині) мормишки. Нижня мормишка є основною (більша в два рази за верхню) і в’яжеться на кінець волосіні. Верхня мормишка є меншою, яка «надягається» на волосінь і вільно переміщається по ній.

Її рух обмежується двома стопорними вузлами. Гра снастю - звичайна вертикальна проводка з вібрацією. Часто починає працювати одна з мормишок, тоді як друга служить додатковим активізатором клювання. Досить часто найпривабливішою виявляється верхня, менша мормишка, при цьому перевагу нижній мормишці віддають окуні, а верхню хапає плотиця.

Поєднання мор мишки з гачком виглядає так само: роль верхньої, легшої приманки виконує гачок, що ковзає по волосіні, розміром не більш № 3, бажано з довгою цівкою. Колір його переважно білий або жовтий. Описані поєднання можуть використовуватися з насадкою у вигляді мотиля.

Існує 2 види компоновки мормишки і блешні. Перший – коли мормишка кріпиться над блешнею, другою, – коли мормишка кріпиться нижче за блешню.

Обидва варіанти мають своїх прихильників і супротивників, і обидва бувають достатньо ефективними. У цьому тандемі елементом, що здалеку привертає здобич, є більша і яскравіша приманка – блешня. Але коли риба вже звернула свою увагу на приманку, для неї дуже спокусливим елементом, як правило, стає уміло підібрана мормишка. У цій ситуації важливо правильно вибрати кольори і яскравість приманок. Добрі результати при лові окуня може дати компоновка з невеликої блешні білого або жовто-білого кольору і яскраво-лимонною мормишкою з червоною шерстяною ниткою.

Балансири на окуня

Окунь ловиться на балансири, розміри яких часто перевищують його власні. При підборі такої приманки необхідно звертати увагу на величину гачків. У деяких виробів вони завеликі для окуня. В цьому випадку має сенс замінити гачки дрібнішими, розміром не більш № 5-7 по вітчизняній класифікації.

Блешні на окуня

Найуспішнішими з вітчизняних блешень для лову окуня зимою завжди були вироби невеликих розмірів – Універсальна і Трофімовськая. Окунь більш охоче бере приманки, що вібруючі з великою частотою і широкою амплітудою і переміщаються по вертикалі на відстань до 0,5м. Величина блешні повинна мінятися протягом сезону. По першому льоді риба краще бере великі, а у міру падіння активності окуня популярними стають дрібні приманки.

Оригінальні зимові приманки на окуня.

Останніми роками творчість любителів привела до створення декількох оригінальних приманок, що швидко входять в арсенал риболова.

Коза – приманка, що являє собою спаяні в районі цівки 2 гачки з грузилом, на зразок джиг-головки. Ловлять козою, як і мормишкою, насаджуючи мотиля на більший гачок. Гра може бути самою різною.

Балда – кругла блешня з двома гачками і заводним кільцем для волосіні.

Клювання і виведення окуня зимою.

Окуні відрізняються вираженою зграєвою поведінкою. Це означає, що якщо риболов знайшов згаю окуня, то в атакувати приманку будуть всі члени зграї. Клювання окуня буває досить різноманітним.

Якщо окунь активний і атакує приманку рішуче, ківок гнеться донизу різко, поштовх чітко передається на вудилищі. Якщо окунь не активний, ківок може слабо сіпатися і навіть підніматися, як при клюванні ляща. Іноді окунь тільки стукає по насадці або приманці, навіть не пробуючи захопити її.

Клювання окуня, відчувається слабо, і для риболова потрібно бути уважним і чуйним, щоб його розпізнати. Відчувши на гачку крупну рибу, слід поводитися обачно. Зробивши плавну кистьову підсічку, необхідно швидко оцінити улов, щоб знати як виважувати рибу не порвавши снасті.

Якщо риболов відчув, що на гачку великий окунь і він здійснює сильні ривки, то необхідно відпустити декілька метрів волосіні, не ослабляючи її при цьому ні на мить. Волосінь повинна бути в натягнутому стані постійно.

Після того, як рибу підтягнули до лунки, слід відкинути вудилище на лід і пальцями вибирати волосінь. При цьому важливо укладати вибрану волосінь в ту сторону, куди відкинуто вудилище. Це потрібно продумати заздалегідь, пам'ятаючи, що в ту ж сторону повинен дути вітер.

При виважуванні окуня масою більш 300 г. може не вийти звичайний трюк з викиданням здобичі на сніг прямо на волосіні. Волосінь діаметром 0,08 мм. попросту порветься при спробі підняти рибу з води.

Окунів масою 500 г. і більше обов'язково багрять. Для цього, коли окунь заходить в лунку, під нього, не піднімаючи рибу з води, заводять багорик або підхоплюють під зябра рукою. Підбагрюють окуня в районі передніх плавників так, щоб центр тяжіння риби залишався набагато нижчим. Багорик при цьому рухають від низу до верху.

Якщо багра немає, залишається єдиний спосіб не втратити рибу – використовувати як багорика свої пальці. Діяти  потрібно так само, як і справжнім інструментом: підхоплюючи рибу під зябра, прагнуть викинути її одним махом на лід. Це може бути ризикованою справою: по-перше, висока вірогідність втратити рибу, а по-друге, риболов може пошкодити пальці. Небезпека виходить від гострих гачків, що прикрашають приманку.

------------------------------

Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.