Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний.
--------------------------------------------------------------------
У листопаді може бути сім видів погоди на дворі. Листопад для багатьох
риболовів – пора міжсезоння. Дивимося свої щоденники, перегортаємо підшивки
минулих років. За декілька днів вже повинен стати лід.
По моїх прикметах, безпечний для
виходу лід на наших закритих водоймищах встановлюється після трьох-чотирьох
міцних, в 10–12 градусів, нічних морозів, що не перериваються тривалою денною
відлигою. А ще точніше, коли товщина прозорого льоду, не забитого шугою,
досягне 4, а краще 5 сантиметрів. По моїх щоденниках, бувало по різному, але
раніше 21–27 листопада у нас таке траплялося дуже рідко. Справжній сніжний
покрив, як правило, ляже тільки тоді, коли обпаде останній лист з вишні, і, замітьте,
тільки на мокру землю, тобто коли розтане весь сніг після першого приморозку.
Але що б там не було, вір: прийде зима, наступить свято першого льоду! Умови
лову по першому льоду майже завжди досить комфортні, ідеальні для активного
пошуку. Порівняно тонкий, але надійний лід дозволяють риболовові у пошуках
успіху свердлити практично необмежене число лунок і вільно пересуватися по
просторах дальніх заток. Вже до середини січня для багатьох з нас вони
виявляться труднодоступними.
Так, саме затоки в цей період можна вважати найпривабливішими для риболова.
Лід тут вже порівняно надійний. Окунь ще тримається в зграях, він поки не
ослаблений недоліком кисню у воді і продовжує активно полювати. Найчастіше його
можна виявити на глибинах до трьох метрів, по краю трави в прибережній зоні або
в просвітах чагарників придонної рослинності на поливах. При цьому годяться
практично всі види снастей – від жерлиць і блешні або балансира до класичної мормишки
і безмотилки! Життя під льодом поки що порівняно активне, і клювання хижака
мало чим відрізняється від осіннього – жваве і агресивне. Але підійти до нього
по прозорому льоді непомітно практично неможливо, а тому доводиться шукати
ділянки, де хоч якось крадеться присутність риболова на льоду. Це можуть бути
ділянки, запорошені сніжком, що затримався на льоду, або вмерзлою шугою.
Шкода, що зимою дуже короткий світловий день! Як правило, все це
продовжиться лише до помітного пониження рівня води в затоці, коли почнеться
гниття водоростей. Вже ближче до кінця грудня картина міняється. У мороз і
дощову відлигу, при різких перепадах тиску і змінних напрямах вітру, які, як
правило, супроводжуються завірюхою, доведеться сподіватися тільки на хороше
знання водоймища і уміння володіти тонкою снастю. Вже до середини січня в поволі,
але наступає «глуха пора», яка продовжиться до березня. Початком її можна
вважати період, коли товщина покриву на закритих водоймищах досягає 40 і більше
сантиметрів. Окунь, об'єкт нашої уваги, із заток і з мілководдь йде на глибину,
стає малорухливим і неохоче йде за активно граючою мормишкою, що піднімається
вгору. Важко погодитися з деякими авторами, що в цей час окунь зміщується у
пошуках теплішої води. Швидше риба буде переміщатися у пошуках сприятливішого
кисневого режиму, подалі від загниваючої підводної рослинності в мілководих
затоках, ближче до місць виходу придонних ключів або чистих струмків, що
впадають у водоймище, і малих річок або збиратися на зимувальних ямах. Значить,
наступає пора, коли необхідно міняти тактику і техніку лову, що автоматично
вимагає певного (в порівнянні з першим льодом) перенастроєння снасті. Риба
починає вередувати.
Тепер відшукати активного окуня стає все важче, оскільки його клювання не
тільки рідкісні, але і малопомітні. Поширена думка – пора переходити на мормишки
розміром до 2,0-2,5 мм (вольфрам, сірникова головка) у поєднанні з м'яким
кивком і найтоншими еластичними волосінями, але і тут нас підстерігають певні
труднощі. На підмосковних водоймищах найбільш доступним залишається тільки
дрібний (що не так гостро реагує на недолік кисню), живцьовий окуньок-цьогорічка.
Він продовжує триматися на мілководді в прибережній зоні (ближче до водної
рослинності), де є можливість попрацювати і дрібною мормишкою. Але залишимо лов
неспортивної рибки для новачків. У глухозиммя мірного, робочого, 70-100 г, але
вже малоактивного окуня доводиться шукати на глибинах 3,5-4,0, а то і більше
метрів і ловити його, як правило, тільки з дна, грою із змінною амплітудою і
швидкістю проводки. А при таких обставинах і на таких глибинах дуже важливою
стає якість волосіні. Навіть сама тонка, але жорстка, така, що погано
випрямляється під малою вагою мормишки волосінь не дає можливості забезпечити
необхідний ритм гри і, як результат, позитивний ефект. Крім того, властивість
пружинити заважає їй чітко передати кивку сигнал клювання. Рідкісне клювання
стає малопомітним, або настільки миттєвим, що не встигаєш на неї зреагувати. Є
і додаткова незручність застосування тонких волосіней при лові з глибини: при
великому скиданні тонка волосінь ще і сильно плутається. Тому застосування на
значних глибинах навіть надчутливої снасті (зовсім маленька мормишка у
поєднанні з супертонкою волосінню і м'яким кивком), звичайно, допоможе піти від
нуля, але не гарантує стабільного полювання на «робочого» окуня. Нам,
залишається сподіватися тільки на везіння і успіх, які, кінець кінцем, є
результатом активності, досвіду, а деколи і інтуїції риболова.
Але не варто зневірятися! Хто шукає – той завжди знайде! Пошук і терпіння,
підкріплені умінням і добре відладженою снастю, в нашій справі неодмінно
повинні зіграти свою позитивну роль навіть в цю пору. Необхідно добре уявляти
собі, що зміни ситуації на водоймищі зажадають і зміни місця і тактики лову. І
в першу чергу це капризи погоди або значне пониження рівня води. Різке скидання
води часто примушує рибу змінити знайдене і підгодоване вами місце. Зреагував
риболов на ці зміни – бути йому з уловом.
Тут нас може виручити пошук в комбінації з правильною підгодівлею лунок в
зоні передбачуваного лову. Вже протягом години з 5-7 підгодованих лунок одна-дві
можуть виявитися робочими, що в короткий зимовий день буває достатньо для
отримання хоч якогось результату. А ось завчасна підкормка доречна при ловлі
білої риби. До такого висноку можна прийти, аналізуючи підсумки змагань по
спортивному рибальству. Тут практично немає місця пошуку, коли учасники
обмежені по території і часу лову. Залишається сподіватися тільки на свою
майстерність та можливість приманити підгодівлею хоч якусь рибу в зоні, що
дісталася тобі. Я не закликаю у пошуках окуня сипати мотиля, як при лові ляща:
чим більше, тим краще, але упевнений, що ловити його по чистих, непідготовлених
лунках завжди менш результативно.
У нашій справі пошук і експеримент завжди вітаються. От так і боротимемося
з негодою і безкльов’ям до приходу справжньої весни, яка обов'язково наступить,
але, як повелося, не раніше березня! Одним словом, успіху вам, колеги, в нашій
не такій вже і безнадійній справі!
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.
|
