Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний.
--------------------------------------------------------------------
Ловля з поплавком в Україні - мабуть, найбільш різнобічна і всеосяжна. Напевно не буде помилкою сказати, що кожен з нас, рибалок, робив перші кроки в рибалці з поплавковою вудкою. Поплавочна ловля - одночасно сама «народна» і малозатратна, якщо говорити про масове захоплення риболовлею, і, в той же час - найбільш дорога, якщо згадати про професійну штекерну ловлю риби з використанням дорогих закордонних підкормок.
Для жодного іншого виду лову риби не придумано такої кількості оснащень і вудилищ. Поплавочна ловля включає в себе чотири підвиди - ловлю штекерним вудилищем, ловлю маховим вудилищем, ловлю болонською вудкою і ловлю матчевою снастю. Кожен підвид найбільш оптимальний у своїх умовах при лові певного виду риби. Нижче я коротко розповім про кожний підвид поплавкової ловлі, його переваги та недоліки, і в яких умовах його застосування найбільш виправдано.
Штекерна ловля риби здійснюється із застосуванням спеціального вудилища - штекера. Назву свою штекерне вудлище отримало від характерного способу з'єднання колін. У той час як у більшості вудилищ (і не тільки поплавочних) ланки входять один в одного за принципом матрьошки або висувного окуляра телескопа (за що ця конструкція і отримала назву телескопічну), в штекерному вудилищі складові частини (коліна) насаджуються одне на інше. Такий спосіб з'єднання має певні незручності (очевидно, саме тому всі махові і болонські вудилища, а також многоколінні матчеві і навіть вудилища спінінгів мають телескопічну конструкцію) і одна перевага, що має принципове значення саме для штекерної ловлі - а саме, можливість швидкого роз'єднання вудилища в декількох точках під час лову.
Штекерна снасть являє собою кілька з'єднаних між собою колін довжиною 5-9 м і набір китів - коротких (3-4 м) оснащених вудилищ, які пристиковуються до основної частини штекера. Оснащення китів (волосінь) по довжині приблизно дорівнює киту. Сама ловля відбувається таким чином - рибалка закидає кит, після чого пристиковує до нього довгу частину штекера і висуває (кажуть - «заводить») зібране вудлище з оснащенням в зону лову. Традиційний закид (як маховою вудкою), штекером виробляти не можна - через високі навантаженя при «маховому» закиданні штекерне вудлище може зламатися. Штекерні вудилища мають значну довжину (до 13 м), і велику вагу (до 1 кг). Через значну довжину штекери виготовляються з високомодульного вуглепластика (інакше з причини великої маси і малої жорсткості ними буде дуже важко або неможливо ловити), і вельми тендітні - чутливі до ударів, падінь на тверді поверхні.
Штекерна снасть забезпечує найвищу точність закидання і підкормки (за рахунок наявності так званих підгодовувальних китів, оснащених чашкою для підгодовування, в яку можна покласти прикормку), що дуже важливо для успішного лову риби. Крім того, штекерне оснащення з використанням спеціальних поплавків дозволяє відмінно управляти оснащенням, і, зокрема - утримувати оснастку на течії в одній точці, що також важливо при лові донної риби. У теж час, за швидкістю лову штекерна снасть поступається махової вудці через необхідність при кожному закиданні (заміні наживки, виведенні риби) подавати штекер назад і від'єднувати кит. При лові на течії донної риби (плітка, підлящик, густера) штекер, мабуть, найбільш ефективний.
Штекерна снасть - мабуть, найдорожча серед інших видів поплавочних оснащень. Справа в тому, що крім самого штекера і набору китів до нього, вкрай необхідна також платформа, відкаточний ролик і ряд інших аксесуарів. За кордоном поплавочна ловля з використанням штекерного вудилища дуже популярна, в Україні ж ситуація не така однозначна. Це пов'язано не тільки з дорожнечею снастей, але і з малою кількістю «штекерної» риби в наших водоймах, а також - відсутністю достатньої кількості місць, де можна комфортно ловити штекером. Крім того, велика кількість аксесуарів та їх значна вага вимагають наявності зручного під'їзду до самого берега на автомобілі, а довжина штекера і особливість лову ним - значного простору позаду рибалки і певної культури серед оточуючих - відпочиваючих і глядачів.
Махова оснащення - під цією назвою ховається найпопулярніша в Україні, «народна» поплавочна вудка. Звичайний китайський склопластиковий «телескоп» - те саме махове вудлище. Але не слід думати, що всі махи (так коротко називають махові вудлища спортсмени) - важать багато і мають «дубіністичний» характер.
Сучасні махові вудлища мають довжину від 2 до 11 м. Серед них є як і вже згадувані бюджетні снасті вартістю кілька десятків гривень, виготовлені зі склопластику, так і вироби з високомодульного графіту, вартістю кілька сотень у.о.
Переваг у махового оснащення, в порівнянні з іншими поплавцевими способами лову, всього два. По-перше, махова вудка - сама «швидка» снасть. Штекер, а тим більше матч або «болонка» поступаються маховії вудці з тимчасової тривалості циклу «закид-підсікання-виважівання-закид». По-друге, махова вудка довжиною 9-11 м, як правило, дозволяє закинути оснастку далі, ніж при використанні штекера завдовжки 13 м, що в поєднанні зі швидкістю маха може дати певну перевагу на змаганнях (оснащення махової вудки по довжині приблизно дорівнює довжині самого вудилища).
Недоліками маха є більш низька точність закидання і менші можливості з контролю приманки, порівняно з штекером, а також - необхідність використання важких оснащень для довгих (понад 8 м) вудлищ. У той же час, завдяки універсальності і доступності, в аматорській ловлі мах в Україні здасть свої позиції нескоро (недорогі вудилища довжиною до 7 м). Мах поза конкуренцією при швидкісній ловлі уклейки та іншої дрібної риби (використовуються легкі карбонові вудилища довжиною 2-5 м, бажано - оснащені цільним кінчиком - «китовим вусом»). Маховою вудкою довжиною 5-6 м комфортно ловити як на течії середньої сили, так і на повільній течії або стоячій воді, а вудилищами довжиною 6-7 м - обережного карася в стоячій воді озер. Для комфортного використання махи не вимагають іншого обладнання, як, наприклад, штекер.
Штекерне і махове оснащення не передбачають використання котушок. Закид в маховій вудці проводиться за рахунок інерції оснащення та пружних властивостей самого вудилища, в штекерній лові - прямим «заводом» (подачею) оснащення в зону лову. Амортизація ривків риби в махової вудці виробляється в основному також за рахунок гнучкості вудлища, в штекерній - завдяки використанню гумового амортизатора, до якого кріпиться волосінь.
На противагу штекеру і маху, дві інші поплавочні оснащення передбачають використання котушок. Це так звана матчева оснастка (від англ «matches» - сірник) і болонська оснастка.
Класична матчева оснастка включає ковзаючий поплавець - вегглер з однією точкою кріплення на волосіні за допомогою петельки, матчеве вудилище завдовжки 3-4,5 м і безінерційну котушку з тонучою волосінню.
Матчеве вудилище оснащене, як правило, великою кількістю кілець невеликого діаметру, буває телескопічним і з штекерним з'єднанням (по типу спінінгів).
Матчеве оснащення може застосовуватися тільки на водоймах без течії (власне, для них вона і була створена). Тут вона демонструє свої найкращі характеристики - можливість далекого і точного закидання, стійкість оснащення на точці лову. Завдяки ковзаючому поплавцю, вільний провис волосіні при закиді, незалежно від глибини лову в обраному місці водойми складає довжину повідка плюс кілька десятків сантиметрів. Після закидання поплавець вільно зсувається до гумового стопора, закріпленого на основній волосіні. Стопор закріплюється таким чином, щоб довжина вільного кінця плюс повідця приблизно відповідала глибині в місці лову. Значна маса поплавця (від 10 г) дозволяє закинути оснастку досить далеко - до 50 м. Поплавок великого розміру добре видно навіть на такій відстані. Потопаюча волосінь, занурюється в товщу води після закидання, нечутлива до вітру і поверхневої вітрової течії, більше того - вона працює своєрідним плавучим якорем, утримуючи оснастку в місці лову. Ще одна перевага всіх оснасток, які передбачають використання котушки - можливість лову великої риби без спеціального переоснащення (на відміну від штекерної снасті, де необхідний спеціальний кит, і гума збільшеного діаметру і махової вудки, де виважування навіть кілограмового коропа - нерідко проблема).
Недоліки матчевого оснащення - неможливість використання його у водоймах з невеликою течією. У цьому випадку ковзаючий поплавець не встигає опуститися на задану глибину. За рахунок того, що волосінь зносить течією, фіксуються помилкові клювання, неможливо «знайти дно» і т.п.
Різновид матчевого оснащення - оснастка з кріпленням поплавця двома стопорами. Така оснастка використовується у водоймах з невеликою глибиною (не більше довжини матчевого вудилища). Оскільки більшість наших коропових водойм мають невелику глибину, така оснастка популярна в Україні.
Болонське оснащення - це оснащення для лову з використанням поплавця і котушки на течії. Зовнішні відмінності вудилища, які використовуються для болонської ловлі, від матчевого наступні. Насамперед, болонська вудка має, порівняно з матчевою менше число кілець, але збільшеного діаметру. Потім, болонське вудилище має велику довжину - 4-8 м. Всі «болонки» мають телескопічне з'єднання колін, а кільця, як правило, розміщуються на кінцях колін. Всі ці відмінності стають зрозумілими, якщо врахувати, що стихія «болонки» - це течія. Якщо в матчевому оснащенні волосінь після закидання повинна бути втоплена з метою мінімізувати вплив на неї сторонніх чинників (оскільки управління оснащенням під час лову мінімальне), то болонська ловля - це навпаки, активне управління оснащенням, і довжиною волосіні, що лежить на воді намагаються по можливості мінімізувати . Оснащення болонської вудки в загальному досить схожа на махову оснастку, добре знайому всім риболовам. Використовується таке ж глухе кріплення поплавка на волосіні за допомогою силіконових трубочок або спеціальних конекторів. Хоча для болонського лову існують спеціальні поплавки, можна використовувати і звичайні, призначені для махової вудки. Відповідно, глибина в місці лову не може бути більше довжини вудилища - інакше таке оснащення буде неможливо закинути. Це - ще одна причина значної довжини болонських вудок (перша причина - необхідність ефективного управління оснащенням).
Примітивними «болонками» є і так звані вудилища зі склопластику «з кільцями» китайських виробників довжиною 4-6 м. Зазвичай у нас їх застосовують любителі для лову неактивної риби у водоймах без течії (карась, короп), де вудлище під час ловлі практично постійно лежить на підставці. Це й не дивно - навіть після години активної ловлі таким м'яким і важким вудилищем руки починають буквально відвалюватися, та й довжини його явно недостатньо, щоб ефективно управляти оснащенням де-небудь на течії. Хоча по суті це все-таки саме болонські вудилища. У таких умовах значно більш естетичною та зручною була б матчева оснастка.
------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.
|
