Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний. 
--------------------------------------------------------------------  

SS Minnow в моїй коробці вже третій сезон і тільки зараз я вирішив написати по ньому огляд. Все якось не доходили до нього руки, адже модель вже далеко не нова і цей огляд, навряд чи кому буде сильно потрібен. Однак, аби не порушувати мою традицію, а саме, що кожен воблер, який ловив добре рибу більше 10 рибалок в загальній складності, повинен бути удостоєний хоча б невеликого, але огляду, я напишу по ньому пару рядків. До того ж воблер ловив, справно ловив і на його рахунку значно більше результативних рибалок, ніж 10.

Воблер я придбав у магазині за дуже привабливою ціною близько 6 $. Тим-більше, воблер виготовлений в Японії, у всякому разі, на його коробочці був чіткий напис «Made in Japan». Де зроблена приманка насправді не принципово, але все ж, нинішні японці, м'яко кажучи, дорожчі.

Приманка зроблена якісно, ​​все дуже акуратно і «вилизано». Японія вона і є Японія. У той же час деталізація максимально проста, без всяких там примочок, які в більшості випадків потрібні рибалці, а не рибі. Можна тільки виділити зяброві кришки і об'ємні очі, ну і імітацію луски.

Колір я вибрав RH (Redhead) він же «красноголовник» вже й не пам'ятаю чому саме він. Напевно просто мода була на такий колір пару років тому. У будь-якому випадку для такого типу воблера колір дуже зручний, тому як його добре видно як в поляризаційних окулярах, так і без них. Це дуже зручно для контролю приманки ну і, звичайно, видно покльовку. Це забарвлення непогано переливається на світлі всіма кольорами веселки. Після 2-х років боротьби зі щуками воблер неабияк погризли, але від цього він не став менш уловистим. Та й колір залишився як і раніше білий, хіба що став матовим через покусане покриття.

Довжина воблера 7 см., вага 7 г. З одного боку повинен добре літати, але от за фактом виходить інакше. Воблер далеко не далекобійний, в повітрі іноді крутиться і до того ж бувають часті захлести переднього трійника за поводок. З останнім можна боротися, поставивши трійник поменше або з більш короткою цівкою, ніж у рідного гачка. А ось з його вертінням... хіба що закидання робити м'якше, тоді проблеми такої не простежується. Точність закидання теж не завжди радує. Причини у цих недоліків я бачу наступні: воблер не має системи для дальнього закидання (всередині у нього залиті в камеру куля, може кулі, загалом огрузка, а тому він майже безшумний); воблер має лопатку, яка розташована під кутом майже 90 градусів. Що тут сказати... зроблено просто і недорого.

Воблер заявлений плаваючим – пробка, вона і є пробка, інакше і не скажеш. Тому повідець йому не страшний, навіть з дроту 25 см. діаметром 0.4 мм. легко тримає і впевнено спливає. Власне і заводне кільце я знімати не став, тому що від цього не буде ніякої користі, а ось його наявність, як мені здається, додає приманці вертлявості. Фурнітура хорошої якості, гачки аж морської серії як я зрозумів, гострі, міняти не обов'язково, ось тільки довжина переднього трійника завелика і через це присутня проблема із перехлестами. Owner ST-21 BC восьмого номера зводять цю проблему нанівець.

Вся фішка воблера в його лопатці. Через те, що вона розташована під кутом майже 90 градусів, воблер йде під самою поверхнею і не пірнає глибше 20см. Так само можна вести його прямо по поверхні, тоді воблер залишає апетитні вуса. Відповідно і місця застосування цього воблера дуже обмежені. Це або мілководдя, з глибиною не більше метра, а краще менше, або ті випадки, коли риба стоїть недалеко від поверхні. СС міноу, до речі, дуже цікава альтернатива топвотерам, та до того ж ще результативність з ним вища - хижакові легше потрапити по приманці, що йде під поверхнею, ніж по топвотеру, такі особливості зору риб.

Своя гра у цієї приманки добре виражена, що розширює кількість варіантів проводок для неї. У той же час вобл ер упористий, не дивлячись на розміри (знову ж таки лопатка дає про себе знати) і це позначається на анімації не завжди добре. Спінінг повинен бути як мінімум лайтовий з верхнім тестом не менше 10г. Я тягав його спінінгом Aiko Margarita з тестом до 14 г. (все комфортно), а останнім часом спінінгом Areal від Norstream з тестом до 10 г. (але іноді хочеться чого жорсткішого).

Проводки

1. Банальна рівномірна проводка. Дуже часто вистачає її і мудрувати не доводиться.

2. Stop&Go – тут все зрозуміло.

3. Одиночні ривки. Тоді воблер хаотично нишпорить під поверхнею, що особливо не подобається (в хорошому сенсі) окуневі. Щука часто промахуэться.

4. Підмотки, щоб «утопити» воблер – пара ривків і пауза до спливання. Така проводка частенько вистрілювала по щуці.

5. Це ваша імпровізація. Іноді вистачає того, що ви просто ворушите приманкою на одному місці. Тобто експериментуйте і не зациклюйтеся на одній проводці і буде вам щастя.

У висновку зберу думки докупи і скажу, що приманка вийшла специфічною. Працювати вона буде далеко не завжди і не скрізь, тому я і не здивуюсь, що в мережі вистачає відгуків типу «не можу разловити» і т.д. Просто має бути час і місце, тоді, можливо, ви розкриєте цей воблер для себе зовсім з іншого боку. Ну і звичайно покльовки... їхня краса майже не поступається клюваню на топвотери.