Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний.
--------------------------------------------------------------------

Початок зими. Нарешті прийшли морози, а разом з ними сама благодатна пора зимової рибалки. Тільки-тільки став лід, риба активна, лід свіжий, гнучкий і міцний. Сталі доступні місця, які ще влітку хотілося обловити. Ось воно щастя! Вперед!

 Проте зима — не той час, коли можна з розгону і вперед. Наскільки часто, особливо по суботах, можна побачити рибаків, що йдуть з льоду задовго до закінчення продуктивного часу ловлі, які на питання "Як улов?” починають розповідати про тиск, вітер, відсутність або наявність течії і т.д., поки, врешті-решт, не признаються, що впіймали десять окунів "нульового” розміру.

Дивно, але серед цих людей йдуть скромняги, на те ж питання що відповідають: "Все клас”, "Як завжди добре”, "Свої 2-3-4 кг зловив”.

У чому ж справа, чому такі полярні позиції? Чому один ловить, а інший - ні? Відповідь проста, як і все геніальне. На знайомому водоймищі - це знання водоймища, а на незнайомому - це правильна методика пошуку риби, оскільки намагатися ловити рибу там, де її немає, це неправильно.

Розглянемо, наприклад, ловлю ляща на мормишку на незнайомому водоймищі.

Перше

Не дивлячись на деякі обмовки, лящ взимку все-таки тримається на ямах, там його і слід шукати. Звичайно, бувають і виключення, але я особисто ніколи не ловив ляща взимку з глибини менш 4-х метрів, за винятком місць, де, наприклад, чотириметрова яма є єдиною на великому просторі з глибиною 2 метри . І хоча такі біотопи працюють краще всього по відкритій воді, коли добова міграційна активність риби достатньо висока, але і взимку і літом в таких місцях можна зловити взагалі що завгодно, а саме те, що зупинилося в них після нічної міграції. Значить, при виборі місця лову ляща ми автоматично виключаємо місця з глибиною менш 4-х метрів.

Друге

Виключно рідко ловиться лящ на сильній, прямій течії. Тобто, не дивлячись на те, що лящ риба сильна, він вважає за краще довго не залишатися на течії, особливо в холодну пору року.

Виходячи з сказаного, виходить, що ловити ляща потрібно на глибині не менш 4-х метрів в місцях з не дуже сильною течією, на "обратках”, на плесах, закритих зверху від основного струменя островами, косою, мисом, у входів в шлюзові канали, затоки і протоки.

Тепер, визначившись з місцем найбільш вірогідного клювання, можна рибалити! Коли виходимо? По темному або добре виспавшись. Питання це далеко не риторичне, і ось чому.

На початку 90-х мій дядько з товаришами рибалив на каналах біля Процева. Наловили плотиці величиною з долоньку, стограмових окунців і зупинилися біля шлюзу з боку Дніпра. Пробурили лунки, закинули вудки, дістали термос, бутерброди. Краса! Година близько 11.00, вітру немає, температура мінус п'ять, легкий сніжок. Сидимо і насолоджуємося.

Раптом кивок на одній з вудок плавно піднявся вгору, а потім упевнено пішов вниз. Підсічка. Є! Лящ. Лунку розширили, ляща зловили. Кіло двісті. Протягом двох годин були ще чотири упевнені клювання. Результат - 5 лящів. Вага кожного близько кілограма.

Заряджає адреналіном, сиділи до темноти, але більше так нічого і не клюнуло.

Після цього випадку, ми неодноразово сиділи в цьому місці з 11.00 до 13.00 і таки ловили ляща, а не просто сиділи.

Приклад цей привожу спеціально, щоб підкреслити важливість оцінки не тільки місця, але і часу лову.

У різних водоймищах і навіть в різних місцях одного водоймища клювання може починатися в різний час, і цей параметр можна обчислити тільки експериментально.

Наприклад, на Дніпрі в районі "дубів” клювання ляща починається в основному близько 14.00 і триває до темноти.

У районі Ржищева може продовжуватися і вночі до ранку.

Біля шлюзів оптимальний час лову - 11.00-13.00.

Звичайно, це не все складові успіху лову ляща, але, щонайменше, дуже важливі. Тому що ловити рибу краще всього в тих місцях, де вона знаходиться, і в той час, коли вона клює.

Снасть для зимового лову повинна бути міцною, але не грубою. При акуратному лові на слабій течії достатньо волосіні 0,08 мм з розривним навантаженням до 0.5 кг . Кивок по можливості м'який, оскільки гра повинна бути плавною.

В деяких випадках мормишкою краще не грати, тому вудка обов'язково повинна бути з підставкою .

Якщо врахувати все сказане, отримаємо зимову вудку в її стандартному варіанті.

Традиційно кращою мормишкою вважається сіра дробинка, хоча не погано працюють і вольфрам на більш менш сильній течії "вольфрамка” часто єдиний вихід з положення. Але у будь-якому випадку мормишка повинна бути не блискучою, а формою і центрівці такою, щоб при опусканні навіть на м'яке дно гачок з насадкою знаходився зверху.

Наживка – 1-2 мотилі (хоча деякі чіпляють і більше). При активному клюванні - дрібний червоний черв'як. Опариш - зовсім рідко. За моїми спостереженнями, опариш як зимова насадка майже завжди програє мотилеві.

Найбільш результативний лов з привадою, але це якщо ви ловите в одному місці хоч би чотири дні підряд, і на водоймищі немає сторонніх. Окрім ляща привада часто привертає плотицю, яка складає йому серйозну конкуренцію. І ще одне. Якщо ви зловили ляща, запам'ятайте це місце або помітьте лунку. Лящ має улюблені місця годування і стоянок, тому, швидше за все, в цьому місці ви зловите ще не одну рибу.

Лов плотиці сильно відрізняється від лову ляща, хоча іноді вони і ловляться разом.

Перш за все, плотиця займає іншу біологічну нішу. Взимку вона активніша, має інші пристрасті в їжі.

 Як і лящ, плотиця ловиться всю зиму.

Де ловити? Перш за все, на місцях із спокійною рівною течією або взагалі без неї, на звалюваннях біля чагарників очерету, на нерівному уступчатому дні, на підводних возвишеностях - "столах”, на піщаних укосах ям.

Оскільки плотиця відмінно приваджується, привада не буде зайвою.

 На мормишку з гачком № 3-3,5 надягаю мотиль або дрібний гнойовий черв'як. Причому особини, спіймані на черв'яка, завжди більші спійманих на мотиля. І хоча на черв'яка плотиця клює значно рідше, ловити на нього цікаво через велику вірогідності впіймання крупнішої риби.

У ряді випадків як насадка відмінно працює личинка реп'яхової молі, але не скрізь і не завжди. Все-таки ця личинка швидше озерна насадка, на Дніпрі вона мало використовується, а на озерах деколи виручає при повній відсутності клювання на мотиля.

Дуже удачливим буває лов плотиці у водосховищах по старих руслах, які можна легко знайти по старих картах або по великих глибинах в лоціях.

Часто плотиця клює "наскоками”. Підійшла, через 10-20 хвилин відійшла. Це означає, що ви ловите не в місці стоянки риби, а, як говорять, стали на хід. Якщо риболовові невідомі місця постійного перебування зграї і шляху її денної міграції, то краще перечекати в тому ж місці - вона обов'язково пройде там ще. Якщо риба заздалегідь принаджена, вона крутитиметься там весь день, і в даному випадку важливі лише терпіння і увага.

Якщо виїзд на рибалку колективний, можна спробувати виявити зграю у іншому місці. Одному ж краще це не робити, хоч би спираючись на теорію вірогідності. Одна людина може обчислити зграю, регулярно спостерігаючи і досліджуючи водоймище, або ж випадково.

Іноді плотиця бере на "стоячку”, тобто на нерухому мормишку, що висить в товщі води або лежачу на дні. Часто при такому лові попадається і лящ. Тому снасті для лову ляща і плотиці дуже схожі, за виключенням, можливо, типу моримшок, оскільки плотиця часто "не заперечує” проти химерних форм і забарвлень.

Справді фантастичним буває ловля ляща і плотиці, коли на плесах водосховища сходить лід, а в деяких місцях він залишається. Риба скупчується в таких місцях упереміж і у великій кількості, але, на жаль, на короткий термін.

------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.