Напевно, немає такого риболова, який на початку рибальського шляху не мріяв би зловити щуку. Гідний супротивник, страхітливий вигляд, винятковий розум, а смак (жарена або фарширована) – пальчики оближеш!

Як часто ловиш уважні, повні захоплення і обожнювання погляди хлопчаків, коли йдеш до річки із спінінгом.

Але для впіймання щуки спінінг в принципі не дуже-то і потрібний, це швидше аксесуар або спортивний снаряд, адже і я сам зеленим хлопчиськом, свою першу щуку витягнув на вудку. Причому, «на вудку» – голосно сказано! Прут з ліщини, ліска не пам'ятаю точно яка, але явно не 0,2, виданий татом гачок № 5, жахливого вигляду вирізаний з пробки поплавець. На гачку маленький горчак, витягнутий з води разом з прибережною травою.

Снасть просто опускалася у воду біля кромки чагарників через кожних 3-5 метрів. При всій простоті і незграбності моєї першої щуковки, за пару годин, пройшовши по берегу сотню метрів, можна було запросто зловити декілька «трав'янок», і з невимовною гордістю тягнути додому не сотню піскарів, не лина або карася, а заповітних щупаків. Ця казка закінчилася, коли тато подарував мені перший «Ленінградський» спінінг і «Невську» котушку. Після цього я багато років не ловив щук вудкою, а дарма. Наприклад, на малих річках ловля хижака вудкою на живця буває дуже успішною, і клювань більше чим на спінінг.

МІСЦЯ

Ловити хижака вудкою можна як в звичайних місцях, так і в трав'яних канавах великих водоймищ і у водосховищах. Відмінно працює вона і біля очерету у великих ставках, на зарослих травою мілинах. Звичайно, доведеться побродити босоніж по мілинах і пройти не один кілометр по берегу, в пошуку зручних місць, але часто подібна рибалка цього вартує. Цей метод лову найбільш ефективний в місцях з нерівним дном, на закоряжених ділянках, в сильно зарослих куточках водоймища. Найголовнішою перевагою такого лову є те, що живець цілеспрямовано доставляється в точку передбачуваної стоянки щуки, і може утримуватися там стільки, скільки риболов визнає потрібним.

СПОСОБИ ВУДІННЯ

Лов щуки вудкою ведеться двома основними способами – на донну, коли живець знаходиться біля дна або волочиться по ньому, і в товщі води, – коли живець утримується над дном за допомогою поплавця. Метод лову з поплавцем найбільш універсальний, оскільки добре працює і в малих річках, і над чітко вираженими донними брівками великих річок. Такий лов дозволяє пускати наживку туди, де присутність хижака найймовірніша, а саме:

• уздовж чагарників водної трави;

• по кромці звалювання;

• біля нижнього краю звалювання.

ПОПЛАВЦЕВА ВУДКА

Оскільки в описаних місцях простору для боротьби з хижаком практично немає, снасть повинна бути міцною, а фрикціон котушки обов'язково відрегульований під розривне навантаження волосіні – інакше чекайте неприємностей. Волосінь береться не тонше 0,30 мм; ковзаючий грузик, відповідний з величиною і силою живця, силою течії; поплавець великої вантажопідйомності, знову таки відповідний з вагою грузила і можливостями живця.

Гачки використовуються різні, але, на мій погляд, оптимальні розміри коливаються в межах від № 10 до № 13. Існують любителі дрібніших гачків, але повірте і ці зовсім не великі, а в щучій пащі вони взагалі смішно виглядають.

При лові на течії живець завжди насаджується за ніздрю, на одинарний гачок. Цей спосіб насадки найпоширеніший і при лові в озерах. Правда іноді, але виключно в місцях, де течія повністю або майже відсутній, живця насаджують на трійник, під спинний плавник.

Якщо дозволяють умови, живця краще всього не закидати, а плавно опускати біля чагарників водної рослинності. Часто щука клює саме у момент опускання живця. Якщо протягом декількох хвилин клювання не відбувається, можна підвести живця в перспективніше місце або «перезакинути» снасть. Дуже часто при лові на вудку, щука хапає живця в перших 20-30 секунд після закиду, тому тривале очікування при такому лові, як правило, себе не виправдовує.

Якщо ви маєте намір провести живця по несильній течії уздовж чагарників трави, то спочатку виміряється глибина і регулюється так, щоб вантаж знаходився в 5-10 см від дна. Снасть наживляється і опускається за межу водоростей. Поплавець, по течії переміщатиме груз і живця. Риболов може злегка пригальмовувати поплавець, примушуючи живця підніматися над дном. Після пригальмовування, волосінь ослабляється, і грузило знов опускає живця до дна. У цей момент, як правило, і відбувається клювання, оскільки саме така поведінка живця найчастіше і провокує щуку.

Буває, що в процесі проводки поплавець зупиняється. В цьому випадку, не поспішаєте перезакидати снасть, а, почекавши близько хвилини, плавно підведіть поплавець над водою. Якщо такі зупинки трапляються по всьому шляху проводки, значить, ви ловите на горбистому дні, і глибину потрібно злегка зменшити.

До зупинок поплавця взагалі потрібно відноситися дуже уважно, оскільки це один з варіантів щучого клювання, хоча так зазвичай клює судак. Щучі клювання все-таки частіше виглядає як різкий ривок.

При певному навику, живцем на вудці можна управляти, примушуючи його зупинятися в найбільш перспективних місцях, переміщатися в товщі води, провокуючи активність хижака. Описаний вид вудіння достатньо спортивний. Ловити можна і з берега, і з човна. Канали, невеликі річечки і величезні, щільно зарослі простори водосховищ ніби призначені саме для такої рибалки.

Окремо відзначу, що одна з найбільш важливих умов успішного лову хижака на вудку це наявність течії. І хоча, застосовуючи усілякі хитрості, вудкою на живця можна ловити в озерах і стариках, все-таки на течії щука поводиться сміливіше, бере вірніше і не вимагає від риболова якихось особливих маскувань і дотримання тиші.

------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.