Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний.
--------------------------------------------------------------------

Даним оповіданням, я хочу почати серію статей про воблери китайського виробництва, які разловлені мною. У товаристві риболовів-спінінгістів склалася стійка думка про те, що воблер зроблений в Китаї, з 100 процентною вірогідністю буде збитковим або просто кажучи якість його бажатиме кращого. В даний час, риболовецький ринок наповнений дешевими китайськими риболовними товарами, якість яких як я вже говорив, залишає бажати кращого. Отже неполюбляти, нам рибакам, китайські «риболовецькі товари» є за що, і  це абсолютно справедливо. Але все міняється, якщо ми говоримо про воблери відомого (некитайського) виробника, який має впізнанний всіма логотип, і коштує чверть зарплати середньо-статичного риболова. Дійсно, є дуже поширене упередження, що всі китайські товари – неякісні. Насправді китайські товари бувають різними. Ще у відважні дев'яності, коли тільки починав процвітати в нашій країні малий бізнес, нам були знайомі терміни «кустарний Китай», під яким розуміли дешеву низькоякісну продукцію маленьких кооперативів, і «фабричний Китай», тобто товар високої якості, випущений на офіційних, контрольованих державою китайських фабриках. Що стосується воблерів, то до «контрольованих» ( і не тільки китайським), можна віднести такі компанії як KOSADAKA, AIKO, STRIKE PRO, LIBERTY LURES і ряд інших недорогих але досить таки знаменитих виробників, інформації про яких в нинішній періодиці, та і на просторах «великого» інтернету дуже багато.

Переважну більшість воблерів можна умовно розділити на дві категорії.

Перша - це воблери відомих, легко впізнанних, визнаних в кругах спінінгістів фірм, які дорожать своєю репутацією. Ці воблери чудово ловлять хижака, довговічні, мають якісне фарбування і гострі гачки, що стабільно повторюється від воблера до воблеру гру. Але і ціну таким воблерам можна охарактеризувати одним слово – ДОРОГО!!!!! І не кожен риболов може дозволити собі придбати п'ят-десятків таких девайсів.

Друга категорія, це вироби які насипом лежать на ринках, вітринах риболовецьких рундуків і лотків, ціна яким менша ніж у силіконових приманок іменитих виробників, деколи навіть дешевше за «залізо», відповідно і якість у таких приманкам можна назвати одним словом – ПОГАНЕ!!!! Та і про неймовірну уловистість взагалі говорити не доводиться, деколи такі воблери взагалі не мають ніякої гри, і щоб змусити ловити такий воблер, потрібно грунтовно над ним потрудитися.

Не раз, спостерігаючи гарячі спори, між прихильниками «дійсної фірми» і любителів дешевих копій китайського виробництва, я при йшов до виводу, що право на життя мають як одні, так і інші, все залежить від риболова. Та і аксіому про те, що ловить не приманка, а риболов, ні хто не відміняв. А я як був прихильник  принципу «всього і більше», так і залишився ним. У моїй коробці є багато воблерів як від провідних виробників і майстрів  воблеробудування, так і абсолютно майже не відомих «китайських героїв», народних воблерів. Моє життєве кредо, що стосується воблерів – НЕ ПРАЦЮЮЧИХ ВОБЛЕРІВ НЕМАЄ, Є РИБОЛОВ, ЯКИЙ НЕ ХОЧЕ ЗМУСИТИ ЇХ ПРАЦЮВАТИ!!!!!

Ось я і хочу розповісти про невідомих «китайських героїв», які при абсолютно адекватних цінах, все-таки ловлять рибу.

ANTECO float від компанії WINNER, знайомий деяким спінінгістам, які починали ловити хижу рибу воблерами, більше десяти років тому. Класичний минноу, що майже не має власної гри, але чудово відгукується на твічинг.

Воблер плаваючий, і при першому купанні спливав досить таки жваво, проте, при маніпуляції із заводними кільцями і гачками, застосовуючи повідець з гітарної струни першого номера довжиною 15 см, у мене він вийшов дуже поволі спливаючим, що позитивно позначилося на його уловистости. Заявлений виробником розмір - 90 мм при вазі в 8,6 грам. Провівши самостійні вимірювання виявилось, що довжина його 86 мм, а вага 9,2 грама, для брендових виробників це було б катастрофою, а ось для  WINNERа, це цілком нормально. Фарбування і лакове покриття якісні і дрібним механічним пошкодженням не схильні, проте, при експлуатації протягом двох сезонів, боки воблера від контактів з щучьими зубами сильно побіліли.

Петлі, під заводні кільця, виконані з товстого і не іржавіючого дроту, розташовані строго по центру, виходу петель з тіла воблера виконані не погано і не дають навіть натяку на те, що воблер в процесі експлуатації почне «пити» воду (на відміну від деяких знаменитих воблерів, які при покупці відразу необхідно проклеювати). Лопасть воблера є продовженням тіла, і виготовлена цілісним литвом, товщина лопатки така, що виключає можливість поломки або її розтріскування. Заводні кільця і гачки, звичайно, не витримують ніякої критиці, тому були замінені на могутніші заводні кільця і трійники від компанії Gamakatsu Treble 17F 6 номера, а згодом на Owner ST номер 4. Зрозуміла справа що ні про яку систему дальнього закиду в цьому девайсі не може бути і мови. Але як не дивно, летить ця приманка далеко і точно, з мінімальною парусністю, позначається правильна геометрія тіла воблера. Мені вдавалося закинути його на відстань більше тридцяти метрів, хоча умови лову, в більшій частині  не вимагали такого дальнього закиду.

У тілі воблера є звукова капсула, яка має 6 дуже дрібних сталевих кульок. При проводці ці кульки видають дуже тонкий і високочастотний звук, я б навіть сказав що це схоже на  шелестіння листя дерев, при подиху вітру. Голографічні очі привертають увагу на воблері. Вони такі великі і вдало виконані, що помітні з далека навіть в каламутній воді.

Тепер перейду до опису методів проводки і анімації цього воблера. Воблер що не глибоко йде, хоч виробником і вказана глибина занурення 0,8-1 метр, глибше, ніж на 0,5 метрів мені його загнати не вдалося (навіть при використанні 6 лібрового шнура). Як я вже згадував вище, власної гри цей «буратино» майже не має, проте при швидкій прямолінійній проводці показав стабільну гру,  мелкоамплитудні і високочастотні коливання. При швидкій проводці, і при проводці проти течії не проявив «бажання» піти убік або завалиться на бік.

Максимальні результати по привабливості (і для мене і для хижої риби) цей воблер показав при застосуванні до нього ривкової проводки, так званий і модний в сьогоденні твічинг. Воблер мало упорист, тому, не довгі з віддачею шнура ривки, примушують його йти убік, від осі проводки, під кутом близьким в 45 градусів на відстань 15-20 см. Ривки роблю тільки кистю, з невеликою амплітудою кінчика спінінга. При паузах воблер стає як «укопаний», не здійснюючи ніяких сторонніх рухів, тому працює краще по активному хижакові. Частота ривків може змінюватися, від одного-двух між паузами до серії ривків в п'ять-шість разів. Клювання хижака відбуваються в основному при русі приманки, що відчувається як різкий удар.

Кращим часом використання цього воблера, можу відзначити з кінця травня і до кінця серпня, по зарослих водною рослинність міляках, коли зубастий хижак починає полювати у верхніх шарах води. За два сезони використання, крупну щуку він не спокусив жодного разу, але екземпляри в кіло-півтора попадалися регулярно. Відгукується на гру цієї приманки і окунь, хоча украй не охоче, але екземпляри деколи вражають. Був випадок упіймання одного судачка грам на 800, але це швидше виключення, чим закономірність.

Підводячи підсумок, хочу висловити свою думку, що приманка цілком робоча, така, що підтвердила це на практиці. Стабільна робота, яка примушує переглянути пріоритети у виборі дорожчих приманок. Я у жодному випадку, не закликаю відмовити від дорожчих і іменитих девайсів, просто кожному своє.

Всім ні хвоста, ні луски.

------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.