Отже після підготовки і зборів до ловлі коропа в 10 ранку приїхали на ставок в смт. Мар’янівка. Спочатку почали підготовлювати снасті, щоб завезти їх човном на відстань 100-150 метрів від берега. Мій колега Міша має непоганий досвід в ловлі коропів та амурів від 8 до 10 кілограм.

Берег водойми дуже засмічений і між камінням на дні повно битого скла. Таке враження, що люди приходять на берег пити пиво, горілку та пусту тару просто розбивають об каміння. Це місцевий пляж і жаль тих дітей та дорослих які тут відпочивають та досить часто ріжуть ноги і руки об розбите скло. Дуже переживав, щоб не прорізати склом свого човна Барк, яким я завозив снасті на коропа.

В мене було 3 вудочки на коропа і попутно вирішив ще закинути 2 резинки для ловлі карася.

З наживок використовував в день черв’яка та парену пшеницю. Спочатку клювали дрібні окунці, які досить глибоко ковтали гачка з черв’яком і без хірургічного пінцету було б нереально доставати гачок. А ось і перший карась.

Оскілки коропа ми так і не піймали, то коротко напишу про саму рибалку. Карась почав клювати в 16 годин як в мене на резинку, так і в колеги на горохову мастику яку він варив сам і скажу по правді, мастика в нього вийшла набагато краща як магазинна. На гачок пружинки до мастики він чіпляв пінопластові шарики з смаком часника. Ловили ми карасів до 21 години і далі почали чекати на коропову покльовку, бо в день велика риба не клювала. Так на березі я просидів до 2 години ночі. Покльовки так і не було – вирішив трохи поспати в машині, хоча на березі було тепло. Під ранок на одному з вудилищ відбулася покльовка, але нажаль це був карась вагою 500-600 грам який спокусився на варений горох. Більше покльовок на горох не було, а карась та окунці час від часу покльовували на черв’яка та на мастику.