Шановні користувачі, не забувайте коментувати статті і виставляти їм оцінки. Також голосуйте в наших опитуваннях. Буду вам дуже вдячний.
--------------------------------------------------------------------

Вступ

При будь-якому типі проводки рекомендую починати лов з воблерів типу SSR як найбільш уловистих і таких, що дозволяють в швидкий час визначити наявність голавля у вибраному місці. Якщо ви знаходитеся на незнайомій річці, то застосування поверхневих приманок дозволить вам уникнути втрати дорогих воблерів в перші ж хвилини рибалки, адже не відомо ж що там, під водою і на якій глибині.

Не ставте завдання відразу ж зловити рибу, особливо якщо це ваше перше полювання на червоноперого. Набивайте руку в точності посилання приманки і виробленні проводки бо перша вдала рибалка може викликати думку, що виявляється голавля ловити просто, а насправді ви потрапили в самий "жор" коли лобатого не піймати дуже важко. Зате подальші рибалки принесуть повне розчарування. Я з подібного роду проявами стикаюся щороку часто відвідуючи одну річку: у переднерестовий жор один з перекатів тієї річечки "забитий" такими горе-рибалками. Вони з азартом ловлять голавля, який в цей період мало чого розуміє і кидається на все, що йому запропонують, а після неделі-другої нікого вже не зустрінеш.

Все, вважають люди, до наступної весни не зловити голавля і звичайно помиляються.

Приступаючи до опису прийомів ловлі нагадаю: тільки терпіння і праця дозволять вам знайти взаєморозуміння з голавлем.

Прийоми лову

Ми розглянемо три основні прийоми лову голавля: проводка приманки проти течії, упоперек і за течією. Ловлю із застосуванням човна я описувати не почну і ось чому. Вийшовши на човні на малу річку ви відразу ж позбавляєте себе можливості здійснювати найбільш продуктивний спосіб лову - проводка за течією і упоперек. Адже ширина таких річечок, в основній своїй протяжності не перевищує 10-15 метрів і шум, пов'язаний із спуском човна і його пересуванням в таких вузьких просторах і якорінні, дозволяє ловити тільки ведучи воблер проти течії і з достатньо великих дистанцій. Підніматися у верх за течією безшумного не представляється можливим на веслах, ну а мотор свідомо виключається бо ви розженете не тільки голавля але і всіх річкових мешканців.

Звичайно існують і достатньо широкі плеса і перекати, одні з улюблених голавліних місць, але вони, як правило, мілкі і застосування човна не продуктивно в таких місцях. Адже можна легко дійти до середини річки не тільки в забродниках, але і в болотяних чоботях, а якщо врахувати те, що по берегах плес і перекатів відсутня рослинність у вигляді непролазних кущів і дерев, то відпадає необхідність заходити у воду. Справді, дуже хочеться обловити міцні місця куди не підлізеш ні за яких умов, тільки на човні. Часто, йдучи по берегу, бачиш в таких місцях «монстрів», що мирно пасуться, і розумієш, що спроби підібратися до них приречені на невдачу і владний рибальський інстинкт вабить тебе до човна, але рекомендую частіше згадувати Кузьму Пруткова – не «можна обійняти неосяжне».

 Заспокойтеся, екземпляри, що ви бачили не єдині на річці, хай пасуться, ви знайдете їх побратимів і в більш, з погляду підходів, зручних місцях.

Перед описом прийомів лову одне важливе зауваження: точність посилання приманки – 80% успіху. Майже завжди упіймання голавля залежить від того, чи зможете ви покласти воблер на п'ятачок розміром 50 см, особливо під навислі кущі. Украй бажане тренування на відкритих берегах, інакше ви ризикуєте провести весь час рибалки знімаючи приманки з прибережних дерев, а то і просто відриваючи їх.

Трапляється, що повішений на гілку воблер, як вам здається, міцно там застряг. Ви думаєте, що ось зараз знайдете брід і виручите дорогущу іграшку. Із спокійною душею відриваєте її і... воблер падає у воду, і пливе геть. Вихід тут один - не відриваючи приманки покладіть спінінг на берег, стараючись якомога міцніше закріпити його, і лише тоді відправляйтеся за воблером.

ПРОВОДКА ВОБЛЕРА ПРОТИ ТЕЧІЇ

 До води необхідно підібратися якомога тихіше і завмерти на вибраному місці протягом хвилини другої. Перший закид виконуйте у напрямі протилежного берега під гострим кутом до течії. Приманку бажано покласти якомога ближче до урізання води, в ідеалі під самий берег. Далі діємо двома способами: або відразу починаємо підмотку, або даємо течії протягнути воблера 50 см-1 метр. Якщо голавль стоїть поблизу точки приводнення приманки, то він дасть знати про себе миттєво або буруном, або клюванням. Дуже часто голавль попадається «на сплеск».

Якщо ви робите підмотку відразу після падіння воблера на воду, то неодмінно, через 4-5 оборотів котушки проведіть зупинку, хай приманка вільно пограє на течії протягом 4-5 сек. Іноді паузу потрібно збільшити, а іноді зменшити. При лові проти течії частіше експериментуйте з паузами, але до певного моменту. Як тільки воблер встав рівно проти течії про зупинки забудьте, а продовжуйте рівну, повільну підмотку; швидкість її повинна залежати від сили течії. Клювання голавля можуть трапитися на будь-якій стадії проводки. Два-три рази повторіть цю процедуру.

На наступному етапі збільшуйте дальність закиду під протилежний берег, а тактику залиште тією ж.

 Варто відмітити, що це основний закон полювання на голавля: спочатку обловлюємо ближній сектор поступово збільшуючи дальність посиланя приманки. Дуже важливо дотримувати зазначене правило, тому що голавль, що попався, в ближньої від вас точки, при виведенні не розполохає побратимів, що стоять нижче, ну хіба що насторожить трохи.

Повправлявшись в такому способі лові, посадивши на кукан пару трофеїв, переходите до наступної варіації проводки проти течії. Відмічу, що описаний нижче спосіб приносить, як правило, найбільш вагомі результати. Сплав приманки, дозволяє «пробити» зовсім вже недоступні місця. Також, спочатку, виконаєте закид під кутом до течії. Тут вже не обов'язково класти воблер під самий берег і, не защипуючи дужку котушки, дайте воблеру проплисти за течією декілька метрів, пам'ятаєте правило про сектори облову. Потім закрийте дужку і починайте рівну, повільну підмотку. Якщо берег, на якому ви стоїте, рясніє кущами біля самої води, а особливо навислими над нею, то шанси на упіймання голавля, вказаним способом, вельми великі.

Слід вважати помилковим закид і сплав воблера точнісінько паралельно бережу на якому ви стоїте. Адже ми знаходимося не на гребному каналі і ідеально пряму берегову лінію навряд чи де знайдемо на річці, та і прибережні кущі, здається, давно ніхто не постригав, а якщо біля берега є коряжки, то шанси їх обійти, при такому закиді, практично рівні нулю.

Продовжуйте лов сплавом збільшуючи дальність відпуску приманки, на скільки дозволяє вигин берегової лінії, наявність корчів, трави і кущів.

До речі, якщо під час проводки воблер зачепить траву, тормозне в ній і вискочить на свободу чистим, то голавль, якщо він стоїть поряд, неминуче опиниться на гачку. Подібним же чином і щука реагує на воблер. Ще порада: лов сплавом рідко приносить успіх якщо здійснюється уздовж чистого берега, без кущів і дерев. Якщо ж так само ви ловите на перекатах, то попадатися вам будуть, головним чином, дрібні голавлики.

Клювання голавля, при проводці проти течії, різка і могутня. Кидок відбувається з під берега з подальшим відходом на середину річки. Будьте уважні і міцніше тримаєте спінінг. Бували випадки коли снасть вибивалася з рук клюванням порівняно невеликого екземпляра.

ПРОВОДКА ВОБЛЕРА УПОПЕРЕК ТЕЧІЇ

Результативність цього способу висока, особливо якщо ви знайдете обривистий протилежний берег. Як правило, під обривом, є ділянка спокійної води або обратка - ознака присутності голавля.

Займіть позицію приблизно в середині обриву, зрозуміло ви повинні знаходиться на протилежному березі, тобто обрив перед вами, і виконуйте закид починаючи від того краю звідки входить течія, потім середину і вже потім край входу течії. Чи треба нагадувати, що приманку потрібно класти точно під берег. Не біда, якщо воблер впаде не у воду, а на землю. акуратно зірвіть його з берега; у цей момент може відбутися хватка.

Ну так от, закид виконаний, відразу починайте неспішну підмотку. Якщо при перших оборотах клювання не трапилося, зробіть паузу на межі спокійної води і течії і голавль ваш. Червоноперий займає таку позицію знаходячись в спокійній воді, щоб підібрати корм, що пропливає мимо.

Хватка голавля, при проводці упоперек течії, дуже м'яка і перші 3-4 секунди ви думаєте що сіла дрібнота. Деякі недосвідчені риболови розслабляються і дають обвести себе навколо пальця. Голавль користується цим і спокійно сходить. Загострю увагу на особливостях хватки голавлів - чим менше екземпляр, тим різкіше клювання і навпаки. Також клювання дрібниці можна відрізнити по «буцанню» приманки. Крупні представники голавлиного племені беруть відразу і упевнено, дрібні ж «стукають» і, в 70%, достукуються.

ПРОВОДКА ПРИМАНКИ ПО ТЕЧІЇ

Я вважаю цей спосіб подачі приманки самим уловистим. Існує одна незручність: що б успішне рибалити таким чином украй бажано мати забродники. Все нижче викладене припускає, що ви в них одягнені.

 І так, якщо дозволяє глибина, вибирайтеся найближче з середині річки і дійте таким чином: представте себе вершиною рівнобедреного або рівностороннього, як завгодно, забув я геометрію, трикутника і починайте методично обловлювати обидва береги, починаючи, як завжди, з ближніх секторів. Закид, зрозуміло, слід виконувати у верх за течією. Обкидавши береги, пошліть, пару-трійку разів приманку прямо перед собою. Проводка може бути будь-якої швидкості, голавль сам визначить яка йому на смак. Не перешкодять тут і періодичні прискорення і уповільнення, та і паузи приносять результати.

Такий спосіб лову дозволяє творчо підійти до рибалки: не бійтеся експериментувати не тільки з типами проводки, але і з вживаними приманками, адже за течією можна безболісно провести воблера і з великим заглибленням.

 Можна поволі йти проти течії одночасно роблячи закиди. Зловивши голавля, або зафіксувавши клювання зупинитеся і через деякий час, продовжуйте пробивати це місце.

 Якщо попереду тягнеться безперспективна ділянка річки, постарайтеся пройти її по воді до наступного голавлиного місця. Якщо це не можливо, то виходьте на берег, і, якомога більш непомітно, переходите до наступного відрізка і у воду спускайтеся завчасно.

Завжди потрібно пам'ятати, що річкова риба їсть головою проти течії і підібратися до неї потрібно з хвоста – це єдиний спосіб не налякати її.

А що ж робити тим, у кого немає забродників? Та те ж саме, потрібно заходити у воду, на скільки дозволяють болотяні чоботи і виконувати закид у верх за течією, правда пересуватися вам, головним чином, доведеться по берегу і деякі, «смачні» місця залишаться, на жаль, недоступні.

Клювання крупного голавля ви можете навіть і не відчути: воблер раптом перестає грати, створюється враження, що підчепився пучок трави або листок з дерева, а насправді риба наздогнала приманку, узяла її в рот і пливе із швидкістю проводки, потім благополучно сходить біля самих ваших ніг.

При будь-якому збої гри воблера, в обов'язковому порядку, виконаєте підсічку.

------------------------------
Копіювання матеріалів дозволено тільки із згоди автора із посиланням на сайт www.on-fishing.ucoz.com - Риболовля на Горохівщині.